Нарешті багатотижневі запевнення Спікера Палати представників США Майка Джонсона у його готовності після затвердження державного бюджету передати на розгляд конгресменів законодавство про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню починають реалізовуватися.

Це стало можливим після погодження Джонсоном цього питання з теперішнім лідером республіканців і ймовірним кандидатом у президенти США Дональдом Трампом, що відбулося під час їхньої зустрічі 12 квітня, та отримання від нього запевнень у підтримці. Останнє для Джонсона було критично важливим з огляду на погрози найбільш відданих трампістів ініціювати його відставку у разі просування допомоги Україні.  

Однак комплексний законопроект про міжнародну допомогу, проголосований Сенатом, було запропоновано розділити на окремі законодавчі акти з допомоги для України, Ізраїлю і Тайваню. Крім того, низку важливих питань було запропоновано вивести у окремий пакет, четвертий, щодо «інших пріоритетів національної безпеки». Він включатиме можливість оплати допомоги Україні заарештованими російськими активами, надання частини допомоги у вигляді позик і нові санкції проти Ірану після нещодавнього масованого обстрілу Ізраїлю.

Розділення Сенатського законопроекту було здійснено для отримання максимальної підтримки для всіх його складових, оскільки крайнє ліве крило демократів могло б блокувати комплексний документ через свій протест проти дій Ізраїлю в Секторі Газа, а крайнє права частина республіканців – через Україну. Крім того, радикальні трампісти відновили спроби заблокувати допомогу Україні шляхом внесення неприйнятних для демократів пропозицій щодо захисту південного кордону США. Включення до американського законодавства можливості надання міжнародної допомоги на умовах кредиту слугує також інструментом «збереження обличчя» для Трампа, який тривалий час наполягав на цьому.  

Хоча спочатку такі ідеї Джонсона викликали дещо скептичну реакцію, після надання Президентом Байденом публічної підтримки запропонованим законопроектам 17 квітня питання щодо позиції демократів з цього питання було знято.

Голосування за допомогу Україні очікується 19 квітня. Однак, незважаючи на заклик Президента Байдена до Сенату оперативно погодити законопроєкти після їх схвалення Палатою представників, рівень можливої оперативності у цьому питанні поки що не зовсім зрозумілий. Наступного тижня обидві палати Конгресу мають іти на чергові канікули.

Слід зазначити, що активному просуванню допомогового законодавства Спікером Джонсоном після місяців його блокування не в останню чергу посприяла масована повітряна атака Ірану на Ізраїль, яка відбулася в ніч на 14 квітня. Цей безпрецедентний обстріл із залученням більше 300 дронів і ракет був оголошений Тегераном помстою за удар, здійснений Тель-Авівом по іранському консульству в Дамаску, під час якого було вбито іранського командувача та його підлеглих. Іранська атака була відбита Ізраїлем за допомогою союзників, у т.ч. США і Великої Британії. При цьому американські військові знищили понад 80 безпілотників і щонайменше 6 балістичних ракет. Навіть Йорданія допомогла збивати дрони, хоча й наголосила, що не підтримує Ізраїль, а лише захищає свою територію.

Як інформував Тель-Авів, 99 відсотків цілей були збиті, при чому в багатьох випадках ще на підльоті до ізраїльської території, і суттєвої шкоди ця атака не принесла. Однак ставити на цьому крапку очевидно ще зарано. Незважаючи на заклики США та інших союзників до Ізраїлю утриматися від подальших дій проти Тегерану, продовження виключати не можна.  
 
15 квітня посол Ізраїлю в США Майкл Герцог в інтерв’ю Fox News, відкидаючи попередження американських лідерів та інших союзників, які побоюються регіональної війни між двома державами, заявив, що Ізраїль повинен відповісти на удари Ірану. За його словами, це не може залишитися без відповіді, «тому що, якщо ви не відповісте, іранці відчують безкарність, що можна завдати удару будь-де на Близькому Сході чи деінде без будь-яких наслідків». Як зазначають деякі оглядачі, такі плани Ізраїль почав оприлюднювати після аналізу ймовірних цілей Ірану у ході атаки, що здійснювався за траєкторіями польотів збитих БПЛА і ракет. Вони були спрямовані не на пустельні райони країни. Метою атаки була не лише демонстрація сили, вона була спрямована на нанесення цілком реальної шкоди Ізраїлю.    

Про бажання Ізраїлю дати відповідь Ірану на атаку заявив і міністр закордонних справ Великої Британії Дейвід Камерон 17 квітня за результатами свого візиту до Тель-Авіву.

Перспектива розгортання масштабної регіональної війни на Близькому Сході збурила Захід. Це питання було винесене на обговорення саміту ЄС, який проходить 17-18 квітня у Брюсселі, та засідання міністрів закордонних справ G7, яке відбувається у ці ж дати та острові Капрі, Італія. Союзники сподіваються, що нові економічні санкції проти Ірану, які очікується узгодити на обидвох форумах, допоможуть переконати Ізраїль обмежити масштаби своєї відповіді Ісламській республіці.

За результатами першого дня саміту ЄС оприлюднено Висновки, в яких Європейська Рада рішуче засудила напад Ірану на Ізраїль і підтвердила свою повну солідарність з народом Ізраїлю, як і відданість безпеці Ізраїлю та регіональній стабільності, закликала всі сторони проявляти максимальну стриманість і утримуватися від будь-яких дій, які можуть посилити напругу в регіоні. Крім того, у Висновках зазначається, що ЄС вживе подальших обмежувальних заходів проти Ірану, зокрема, щодо безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і ракет.

Ще одним центральним питанням засідань Європейської ради та G7 стала підтримка України у протистоянні російським повітряним атакам, зокрема надання додаткових засобів ППО, про які просить Київ. У своїх Висновках ЄР наголошує на необхідності терміново забезпечити протиповітряну оборону України та прискорити доставку всієї необхідної військової допомоги, включаючи артилерійські боєприпаси та ракети. Європейській Раді дається доручення забезпечити необхідні подальші дії у цьому напрямку.

Вітається також прогрес у питанні використання прибутків від заморожених російських активів для допомоги Україні. Однак, на жаль, слово «військової» при цьому відсутнє, що свідчить про відсутність поки що консенсусу з цього приводу.

Аналогічні рішення, як щодо розширення санкцій проти Ірану, так і активізації військової допомоги Україні, очікуються і від зустрічі G7. З метою детального обговорення потреб України на Капрі зараз перебуває й міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він планує наголосити на  необхідності термінового надання Україні додаткових батарей "Patriot" та інших систем ППО, а також протидії співпраці російського і північнокорейського режимів та використання заморожених російських активів для підтримки України.

Активне залучення США та Великої Британії до відбиття першої і поки що єдиної масованої атаки Ірану на Ізраїль спровокувало цілу хвилю емоцій з боку України та неурядових кіл Заходу стосовно того, чому така ж підтримка не надається нашій державі, яка потерпає від масованих повітряних атак росії вже третій рік.

Однак реакція офіційних Вашингтону і Лондону була однозначна – Україна не Ізраїль, а Іран не росія. 15 квітня під час брифінгу координатор Білого дому у сфері нацбезпеки Джон Кірбі заявив, що США не збиватимуть російські ракети та БПЛА, як це було під час атаки Ірану по Ізраїлю, оскільки це «різний повітряний простір, різна картина загроз». Натомість США надають Україні допомогу для забезпечення захисту неба. Аналогічною була відповідь і з боку міністра закордонних справ Великої Британії Дейвіда Камерона, який обґрунтував неможливість збиття Британією російських повітряних цілей над Україною тим, що це може призвести до ескалації війни до загальноєвропейського масштабу.

Тим не менше, атака Ірану на Ізраїль, хоча колективний характер реакції на неї й не буде перенесено на Україну, спрацювала позитивно на активізацію допомоги Заходу нашій державі: як в плані виділення нових засобів ППО, так і прискорення іншої військової допомоги з боку США і Європи. Позитивно відобразяться на полі бою й додаткові санкції проти виробників іранських шахедів і ракет. Так що традиційні очікування Кремля, що чергове загострення на Близькому Сході може відвернути увагу Заходу від російської війни, не спрацювали. Світ дедалі краще починає розуміти пов’язаність конфліктів у різних куточках світу, які провокуються агресивними і неадекватними діями учасників новітньої «осі зла».